Формування позитивної мотивації в учнів до вивчення іноземної мови
Вступ
У зв’язку з реформуванням і модернізацією
системи освіти в Україні, вивчення іноземної мови у початковій школі створило необхідність в оновленні змісту і цілей
навчання предмету, переходу від традиційного накопичення знань до
вмотивованого засвоєння навчальної інформації та вміння застосовувати здобуті знання у практичній
діяльності. Пошук і добір різноманітних методів навчання іноземної мови в
початковій школі мають відповідати психолого-віковим особливостям і
фізіологічним можливостям учнів молодшого шкільного віку, враховувати потреби
та інтереси дітей цієї вікової категорії, а також активізувати комунікативну,
пізнавальну і творчу діяльність молодших школярів. Тому питання, як допомогти
дитині початкової школи якомога скоріше перебороти мовний бар’єр та привити їй
любов до іноземної мови, є актуальним. Адже,
знання англійської мови, на сьогоднішній день, є не тільки вимогою часу, а й
способом досягнення успіху. Якщо ти володієш хоча б однією іноземною мовою, то
ти є конкурентоспроможним на ринку праці та легко досягнеш бажаного.
Володіння мовою, великою мірою, залежить
від бажання вивчати її, а для того, щоб це бажання виникало необхідна суттєва
та постійна мотивація. Адже, саме від мотивації залежить те, чи буде дитина
спілкуватися іноземною мовою, як своєю рідною, чи просто одержуватиме оцінки за
вивчення даного предмету. Учителю необхідно зрозуміти психологічну
сутність і витоки цього стану, всіляко підтримувати й активізовувати його в інтересах
успішного вивчення англійської мови. Навчання дітей англійської мови
розпочинається з першого класу і має важливе, фундаментальне значення адже тут
вчителем закладаються фонетичні, лексичні,граматичні основи вивчення іноземної
мови. Необхідним на цьому початковому етапі є зацікавлення і вмотивування
вчителем дітей початкової школи до вивчення іноземної мови, адже формування
мотивації учня початкової школи виступає найважливішим компонентом у структурі
учбової діяльності, і є однією з центральних проблем сучасної школи. Оскільки
не сформована вмотивованість і зацікавленість на початковому рівні призводить
до пасивного і неефективного вивчення іноземної мови, вчитель початкової школи повинен шукати ефективні методи і шляхи мотивування, і
вміти правильно і вчасно почати формувати у учня мотивацію до навчання
іноземної мови.
Однією
з найбільш сильних мотивацій для вивчення мови є отримання першого результату.
Адже ніщо так відмінно не мотивує, як наявність позитивного результату при
виконанні якої-небудь справи. Поступово прогрес буде ставати все помітнішим, а
подальше навчання буде проходити тільки в задоволення. Адже з кожним новим заняттям
процес засвоєння матеріалу здійснюється швидше, а значить, і вивчення мови буде
просуватись набагато ефективніше.
1. Мотивація , як внутрішня психологічна
характеристика особистості .
Мотив - спрямованість школяра на окремі
сторони навчальної роботи, пов'язана з внутрішнім ставленням учня до неї
(тобто, те заради чого вчиться школяр, що спонукає його до вчення), а мотивація
навчання - це складна сфера детермінації поведінки школяра . Що ж може спонукати учня вчитися - авторитет
батьків, вчителя, оцінки, інтерес до предмета, бажання здобути вищу освіту,
прагнення розширити кругозір. У
початковій ланці учень слабо розуміє,
для чого він вчиться - найчастіше для батьків, вчителя, заради оцінки. Це
створює труднощі в навчанні та оволодінні знаннями. Але з іншого боку,
залишається могутній стимул - оцінка.
Молодший шкільний вік характеризується як
етап оволодіння самостійними формами роботи, час інтелектуальної, пізнавальної
активності. Навчальна мотивація школярів молодшого шкільного
віку спрямована не лише на отримання нових відомостей, знань, але і на пошук
загальних закономірностей, а головне на освоєння способів самостійного
добування знань. Такий шлях розвитку пізнавальної активності можливий лише в
тому випадку, якщо інтерес до навчання стає сенсоутворювальним в житті. Саме
тут велику роль відіграє
мотив , оскільки вінє спонукальною причиною
та приводом до будь-якої дії .
Мотив як спонукальна причина окремої дії та сукупності дій є результатом
складної взаємодії мотивів–цілей, соціальних, моральних, практичних та ін. У
навчанні мотив проявляється у вигляді ставлення учня до сукупності дій, в
результаті яких формуються компетентності певного рівня, пробуджуються в учня
прагнення займатися певним видом діяльності. Мотивація - це внутрішня
психологічна характеристика особистості, яка знаходить вираз у зовнішніх
проявах, у відношенні людини до навколишнього світу, різних видів діяльності а
навчально-пізнавальна мотивація молодших школярів – це їх діяльнісний підхід до
навчання, реалізація бажання добре вчитися. У психолого-педагогічній науці
дослідженням проблеми по виявленню вікових можливостей учнів початкової школи
займалися вчені І.Д.Бех, В.В.Давидов, Т.В.Драгунова, Л.В.Занков, Д.Б.Ельконін,
А.К.Маркова, В.О.Сухомлинський, П.М.Якобсон та інші. Вони довели, що молодший
шкільний вік має великі резерви формування мотиваційної сфери спілкування.
Емоції, пов’язані з навчанням в молодшому шкільному віці, мають велике
мотиваційне значення. Серед усього розмаїття людських емоцій саме почуття
радості має величезні виховні потенції, які, на жаль, недостатньо
використовуються у традиційному виховному процесі, що безпосередньо
відбивається на його результативності. Радість збільшує здатність індивіда
пізнати й оцінити світ. Це означає, що щаслива людина набагато більше здатна
побачити краси і добра в природі та людському житті. Радість змушує людину
відчути наявність різноманітних зв’язків між нею і світом . В.О.Сухомлинський
підкреслював необхідність формування емоцій в молодшому шкільному віці,
зазначивши, „…без надійної мотиваційної основи неможливе не тільки успішне, а й
взагалі нормальне навчання. Емоційна культура розумової праці, процесу
оволодіння знаннями – важлива сторона інтелектуального багатства шкільного
життя взагалі” . Мотивація має велике значення у навчанні
іноземної мови. Основне завдання вчителя – своєчасно зберегти, збудити і
підтримати її. Але для цього йому необхідно чітко бачити можливі джерела
мотивації. Основним джерелом мотивації є формування в
учнів особистісних потреб вивчення іноземної мови. Для повної реалізації цього
мотиву в навчанні іноземної мови необхідно розширити поле для самовираження
учня, створити умови для більш самостійного і самокерованого засвоєння мови.
Вагомим
постійно діючим джерелом мотивації навчання іноземної мови є задоволення від
самого процесу навчання. Йдеться не про те, щоб навчання було легким і без
труднощів. Навпаки, постійне переборення труднощів є необхідною умовою такого
задоволення. Задоволення від навчальної праці зумовлене двома факторами. По-перше,
радістю досягнення результату, яка спочатку випливає з окремих успіхів, а
згодом може стати постійною внутрішньою потребою, нормою. В.О. Сухомлинський
підкреслював, що навчання втрачає свою виховну цінність, якщо воно не
забезпечує реальних успіхів.
Одним з безлічі шляхів і засобів для
формування стійких пізнавальних інтересів і мотивів, є застосування в учбовому
і виховному процесі інформаційних технологій. Під інформаційною технологією
навчання розуміють сукупність форм організації взаємодії вчителя й учня під час
учбово-виховного процесу. Використання інформаційної технології на всіх стадіях
педагогічного розвитку дозволяє скоротити час на освоєння матеріалу, підвищити
глибину і міцність знань, рівень розвитку, зняти напругу, індивідуалізувати і
диференціювати процес навчання, стимулювати пізнавальну активність і
самостійність, розвивати творчі здібності дитини, формувати пізнавальні і
розвиваючі мотиви.
Найбільш ефективними методами формування
мотивації учення служать: інтегровані уроки, ігрові технології, формування
пізнавальної мотивації через зв’язок що вивчається з життям, показу наслідку
вчинків, формування відчуття обов’язку , відповідальності. Перше що
використовує кожен вчитель – це наочність як засіб підвищення інтересу і один з
прийомів формування мотивації. Наочність кожного виду виконує свої функції як
засіб пізнання, ілюстрації думки, розвитку спостережливості, кращого
запам’ятовування матеріалу
Щоб
підтримувати і формувати мотивацію вчителеві необхідно привчати учнів до
напруженої пізнавальної праці, розвивати їх наполегливість, силу волі,
цілеспрямованість, заохочувати виконання завдань підвищеній трудності, учити
чітко визначати цілі, завдання, критерії оцінки. До найбільш значущих прийомів
соціальної мотивації можуть бути віднесені встановлення відносин співпраці між
вчителем і учнем, залучення учня до організації учбового процесу, до оцінної
діяльності. Учні можуть підключатися до технології оцінювання усних і письмових
відповідей однокласників, тобто брати на себе роль експерта, консультанта, для
цього їх необхідно озброїти критеріями по оцінюванню відповідей, щоб не виникло
істотних розбіжностей. Учневі можна запропонувати роль режисера, який стежить
за темпом уроку; мудреця, який підводить підсумок заняттю, хранителя знань і
т.д.
2. Етапи
мотивування
Головним завданням вчителя в процесі
навчання є не втратити початкову мотивацію, а навпаки, всіляко підсилювати її.
Цього можна досягати двома способами.
Перший спосіб — бачити успіхи
і не помічати невдачі. Адже невдача веде до розчарування — розчарування веде до
браку мотивації — брак мотивації веде до прямої відмови зробити ще одну спробу.
І навпаки, успіх веде до перемоги — перемога веде до мотивації — мотивація веде
до бажання перемагати — і до нових успіхів.
Другий спосіб— «навчати, граючись» або
«граючись, навчати». Бо гра — це спосіб життя і діяльності дитини. Гратися — це
завжди весело, цікаво. Під час гри дитина позасвідомо, без напруги засвоює, і
закріплює надзвичайно багато інформації. Під час гри інформація подається
часто, але ненав’язливо, між іншим, майже непомітно для свідомості. Вона
створює умови, коли іноземні слова, літери, правила читання, звороти
засвоюються мимоволі за рахунок частого повторення в той час, коли дитина
захоплена самим процесом гри. Які б прийоми і методи формування мотивації
учення, підвищення інтересу до учбової праці, активізації пізнавальної
діяльності ми не застосовували на уроках і зовні, необхідно пам’ятати, що вся
наша робота повинна бути направлена на розвиток особи учня, його
самовизначення.
Формування у дитини високої позитивної мотивації можливо, якщо
учбово-виховний процес відрізняється наступними характеристиками і підходами:
-
зміст освіти включає
знання про людину, що допомагає учневі стати успішнішими в житті, вирішувати
особисті проблеми, придбати упевненість в собі;
-
зміст освіти і вимоги
до учбових результатів диференційовані настільки, що це дозволяє всім школярам
бути успішними в учбовій діяльності;
-
учбово-виховний процес
будується таким чином, що учень стає в ньому повністю відповідальним як за свої
успіхи, так і за невдачі; характерною межею такого процесу є відношення до
дітей як до суб’єктів будь-якої здійснюваної ними діяльності;
-
оцінна діяльність носить
переважно повчальний характер; розвиває здібність до самооцінки;
-
заохочується прагнення
до колективних досягнень і здібність до співпраці, яка розглядається як
цінність не менша, ніж індивідуальні успіхи;
-
в учнях розвивається
переконання, що легкий успіх не приносить дійсного задоволення, і розвиває
потребу в постановці все більш складних завдань перед собою.
Для розвитку індивідуальної
позитивної мотивації в навчанні необхідно виконувати наступні умови.
1.
Найбільш сильна
позитивна мотивація виникає у дитини в тому випадку, якщо діяльність володіє
новизною.
2.
Необхідно
використовувати нові навчально-методичні комплекси. З абсолютно новим виглядом
і типами завдань, з якими учні не стикалися раніше.
3.
Слабкішим учням
необхідно давати більше часу на виконання завдань, і вони менш складні, а
сильнішим – менше; завдання ускладнені. Слабкішим учням бажано давати завдання,
подібні тим, які у них вже вийшли, — для підняття у них упевненості у власних
силах.
4.
Потрібно стежити, щоб
діяльність учнів на уроці і в позакласній роботі була цікавою і відповідала
розвиваючому рівню школярів. Адже діти люблять брати участь в дискусіях за
наперед обумовленими правилами; у ролевих іграх; їм подобається розгадувати
інтелектуальні завдання.
5.
Наявність можливості
для прояву самостійності.
6.
Самостійна робота учнів
забарвлює їх діяльність емоційно, викликає різні внутрішні переживання і тим
самим сприяє розвитку у них позитивної мотивації в навчанні.
7.
Також позитивну
мотивацію можна підняти за допомогою змагання. Необхідно придумувати різні
конкурси і змагання на основі теми, що вивчається.
3. Способи мотивування.
Вивчення іноземної мови нерозривно
пов’язане з культурою народу, оскільки мова і культура нероздільні. Навчальна
програма школи передбачає обов'язкове ознайомлення учнів з основними
національними традиціями, звичаями та реаліями країн, мова яких вивчається. Для
формування країнознавчої мотивації дітям можна організувати листування, обмін
листівками, фотографіями з однолітками із англомовних країн. Ввести дитину у
світ культури іншої країни, мову якої вивчають, – дуже важливе завдання
вчителя. І найголовніше у процесі навчання іноземної мови пам’ятати, що,
приходячи на уроки іноземної мови, дитина має почуватися, немов вона потрапила
в іншу країну. Особливу увагу слід звертати на оформлення кабінету іноземної мови. Окрім
звичайної наочності, тут має бути символіка та прапор країни, фотографії
визначних місць, портрети відомих англійських письменників. Тобто, усі
характерні реалії країн, мову яких вивчають діти, повинні бути присутні, щоб
стимулювати інтерес до культури та традицій, і тим самим – до мови. Діти
молодшого шкільного віку ще не готові сприймати правила, пояснення, абстрактні
розмови про закони мови. Крім цього всі знають, що дитина не може надовго
зосередитися. Тому завдання вчителя –
спробувати зробити уроки цікавими і динамічними. Тоді мотивація дитини зросте.
На рівень активності учнів позитивно впливає і емоційність навчально-виховного
процесу та створення доброзичливої атмосфери в процесі навчання. Вивчення
англійської мови за допомогою пісень, віршів, римівок, широке використання
вербальних та невербальних опор веде не тільки до підтримки початкової
мотивації, але й до розвитку інтересу до предмета і, що є достатньо важливим,
до розвитку позитивної самоконцепції та її покращення в процесі навчання.
Віршам та пісням, як дидактичному матеріалу,
властивий ряд переваг:
а) доступність –
завдяки розвитку мережі Інтернет;
б) розмаїття
мовного матеріалу;
в) постійне
відновлення матеріалу;
г) приналежність
до культури країни –додаткова лінгвокраїнознавча інформація;
д) наявність чисельних і різноманітних
регістрів мови;
Все це дозволяє використати пісні й вірші на
занятті з іноземної мови з більшим коефіцієнтом корисності. Використання віршовано-пісенного
матеріалу на занятті з іноземної мови повністю відповідає вимогам сучасності,
коли іноземна мова вивчається в нерозривному зв'язку з культурою країни. З
іншого боку, спів пісень і читання віршів є розширенням комунікативної
компетенції й творчих здібностей, а так само одним з найефективніших засобів
навчання іноземній мові. Емоції й враження, отримані під час прочитання вірші
або співу пісні, стають прожитим життєвим досвідом, що перетвориться у знання,
що у свою чергу стимулює мотивацію учнів. У сполученні із традиційними уроками
англійської мови, уроки, на яких учні намагаються виразити себе, є для них
найкращим засобом вивчення мови, тому що до процесу засвоєння тексту додається
виразна його інтерпретація й вимова з відповідними інтонаціями. Вірші й пісні
вчать дітей виражати свої почуття й доносити їх до інших, розвивати фантазію й
творчі здібності кожного, привчаючи їх працювати у колективі.
Вірші й пісні
можуть виконувати різні функції:
1.
Використовуються як фонетична зарядка на початку уроку. Пісня дозволяє
вчителеві перейти від звуків рідної мови до звуків іноземної мови, тренуючи
мовні органи й підготовляючи їх до більше складної артикуляції;
2. Для міцного
закріплення лексичного й граматичного матеріалу;
3. Як вид
релаксації в середині або наприкінці уроку, коли діти втомилися або їм потрібна
розрядка, що знімає напругу й відновлює їхню працездатність.
Для фонетичної зарядки варто вибирати короткі
пісеньки із чітким ритмом і частими повторами. Для того, щоб підтримувати
постійний інтерес учнів, учитель може створити атмосферу казки на уроці. За
допомогою пісні легко переключити увагу школярів з одного уроку на іншій.
Робота над віршами може проводитися найрізноманітнішими способами. Тут повною
мірою можуть розкритися творчі здібності учнів і учителя. При роботі з піснею
або віршем учитель може використати також малюнок, як засіб наочності. Уміння й
помірне сполучення англійського слова з музикою особливо сильно впливає на
емоційний світ дитини, пробуджує думку, уяву, сприяє кращому запам'ятовуванню
матеріалу. Адже щоб підвищити ефективність процесу навчання іноземній мові,
необхідно впливати не тільки на свідомість учнів, але й на їхню емоційну сферу.
Важливо відмітити, що один зі способів впливу на почуття й емоції школярів є музика.
Музика та спів можуть надати неоціненну допомогу при вивченні іноземної мови на
початковому етапі навчання. Пісня, як один з видів мовного спілкування – засіб
розширення лексичного запасу, тому що з її допомогою діти вивчають нові слова
та вислови. У піснях уже знайома лексика зустрічається у новому
контекстуальному оточенні, що допомагає її активізувати. Тут наявні власні
імена, географічні назви, реалії країни, мова якої вивчається, поетичні слова.
Це сприяє розвитку у школярів почуття мови. За допомогою пісень краще застосовуються
та активізуються граматичні конструкції. Пісні сприяють удосконаленню навичок
іншомовної вимови, розвитку музичного слуху. Розучування та використання
коротких, нескладних за мелодійністю пісень із частими повторами допомагає
закріпити правильну артикуляцію та вимову звуків, правила фразового наголосу,
особливості ритму. Завдяки музиці на уроці створюється сприятлива атмосфера,
знижується психологічне навантаження, підтримується інтерес до вивчення
іноземної мови. Як відомо, урок іноземної
мови у початковій школі обов’язково має бути оснащений унаочненням. До цього
зобов’язує той факт, що домінуючим у цьому віці є образне мислення. У зв’язку з
цим будь-яке дидактично доцільне і методично виправдане використання
предметного або картинного унаочнення, яке методично доцільно супроводжує певну
іншомовну лексичну одиницю (слово, словосполучення), зв’язне мікровисловлювання
, що є ефективним засобом впливу на пам’ять і процес усвідомлення значення
такої одиниці. Психологи довели, що в учнів початкової школи переважає
мимовільна увага, тому недоцільно у навчанні повною мірою розраховувати лише на
довільну увагу, яка вимагає значних вольових зусиль . Тому визначальною умовою
привернення уваги у цьому віці є широке застосування яскравих ілюстрацій, тобто
засобів навчання, що впливають на мимовільну увагу, особливо через яскраве
зорове унаочнення. Саме такі засоби можна вважати цілком адекватними цілям і
завданням навчання у початковій школі. Багато уваги на уроках іноземної мови ми
приділяємо використанню цікавого, яскравого наочного матеріалу, що підвищує
ритм заняття, підвищує інтерес, тобто безпосередньо впливає на мотивацію учіння.
Для того, щоб викликати інтерес в учнів до вивчення іноземної мови, ми
використовуємо цікаві і результативні форми і методи навчання. Одним із
засобів, вироблених практикою, для формування стійких пізнавальних інтересів і
мотивів є застосування в навчальному і виховному процесі інформаційних
технологій, що дозволяє не тільки скоротити час на засвоєння матеріалу,
підвищити глибину і міцність знань, зняти напругу, індивідуалізувати і
диференціювати процес навчання, стимулювати пізнавальну активність і самостійність,
розвиток творчих здібностей учнів, а й прищеплює навички дослідницької
діяльності, формує пізнавальні і розвиваючі мотиви.
Впровадження сучасних досягнень у сфері
інформаційних технологій в освіту дозволяють полегшити працю вчителя, підвищити
мотивацію учнів до навчання, оптимізувати ефективність і якість навчального
процесу. Так, використання комп’ютера дозволяє створювати інформаційне
середовище, що умотивовує учнів до вивчення іноземної мови, дає можливість
утримувати інтерес та активність школярів на необхідному рівні протягом всього
періоду навчання. На уроках ми намагаємось поєднувати новітні технології
викладання з класичними. Дуже часто пояснення нового граматичного матеріалу
вимагає багато ілюстративного матеріалу, який на звичайній дошці не може бути
таким якісним, як зображення на екрані, а їх виконання кожного разу забиратиме
багато часу. При цьому про швидку зміну малюнків взагалі не може бути мови.
Звільнившись від роботи на дошці, вчитель зосереджується виключно на викладанні
предмета і діалозі з учнями. Досвід показує, що найбільш доцільно
використовувати мультимедійні технології на уроках, які вимагають від учителя
максимального використання наочності, а від учня постійної уваги. Під час або
після перегляду презентації можна повертатися до деяких слайдів стільки разів,
скільки виникатиме в цьому потреба. Наприклад, при повторенні вивченого
матеріалу або при виконанні вправ використання інформаційних технологій є одним
із ефективних засобів підвищення мотивації і індивідуалізації
Слід також розвивати і мотивацію
колективних досягнень. Цього можна досягти шляхом включення дітей в парну і
групову роботу. Результат колективної діяльності залежить від готовності
кожного члена колективу включити власні зусилля в досягнення загальної мети.
Але що ж робити
з тими учнями, які, не дивлячись на всі вчительські старання, не прагнуть ні до
яких досягнень. Невмотивований учень стане мотивованим, якщо вчитель стане
спілкуватися з ним, сприймаючи його в позитивному світлі. Не випадково психологи
називають цей метод методом прогнозів, що самовиконуються.
Слід також зазначити, що великий
потенціал несе в собі особистість учителя. Учень має бачити на уроці
закоханість учителя в мову, яку викладає, має відчувати повагу до народу —
носія мови, історії і звичаїв країни мови. Учні довго пам’ятають того вчителя,
який вмів використовувати допитливість і наполегливість дітей, бо вона задовольняється
лише в радісній комунікативній атмосфері взаємодії учнів і вчителя, який зумів
навчити їх долати труднощі, що з’являються в різних життєвих ситуаціях, тобто
виховав у них наполегливість, волю, старанність, навчив самостійно орієнтуватись
у сучасному житті. Системність, наполегливість і воля є необхідні складові
процесу розвитку школяра, суть якого складається з того, що все це надає конкретну
визначну цілеспрямованість і суспільну значущість.
Висновки
Для формування мотивації навчання
англійської мови на початковому етапі в школі необхідно, щоб урок носив творчий
характер, щоб учитель постійно знаходився в творчому пошуку, вивчав найкраще в
досвіді передових педагогів і сам знаходив більш ефективні методичні прийоми,
які б розвивали мотивацію до навчання. Навчаючи,
слід постійно підтримувати інтерес учнів до вивчення предмета, оскільки
пізнавальний інтерес – це стимул, який сприяє підвищенню активності,
удосконаленню вмінь і навичок учнів. У процесі формування мотивації до навчання
слід враховувати вікові особливості школярів, а також те, які завдання
мотивації підходять до того чи іншого віку, і які особливості мотивації
необхідно сформувати до кінця молодшого шкільного віку, щоб підготувати школяра
до вирішення завдань наступного етапу розвитку його особистості. Лише на основі
цього доцільно вибирати форми сучасного навчання.
Учитель
у своїй роботі повинен використовувати
все позитивне, що є в практиці вчителів, працюючих з метою формування мотивації
учнів. Навчальний процес за змістом, формою подачі матеріалу повинен бути
гнучким і переслідувати одну з найголовніших завдань навчання - зробити
засвоєння знань учнів міцним, осмисленим, а саме навчання – бажаним і таким, що приносить радість. І завдання вчителя
полягає в тому, щоб створити дитині такі
умови, в яких вона б просто не могла не
вчитися.
Список використаних джерел
1.
Бех І. Д. Виховання
особистості : у 2 кн. / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2003. – Кн.1. : Особистісно
орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. – 2003. – 280 с.
2.
Вишневський О. І.
Діяльність учня на уроці іноземної мови / О. І. Вишневський. – К.: Рад. школа,
1989. – 224 c.
3.
Дівакова І. І.
Інтерактивні технології навчання у початкових класах / І. І. Дівакова. –
Тернопіль : Мандрівець, 2007. – 180 с.
4.
Каруцяк С. Розвиток
пізнавальної активності молодших школярів на уроках англійської мови / С.
Каруцяк // English. – 2011. – № 18. – С. 12.
5.
Максименко С. Д. Загальна
психологія : навч. посіб. / С. Д. Максименко, В. О. Соловієнко. – К. : МАУП,
2000. – 256с.
6.
Матковская И. Роль
мотивации в изучении иностранного языка на разных этапах обучения / И.
Матковская // Учитель. – № 3, май – июнь, 2005. – С. 12 – 19.
7.
Поспєлкіна І.
Інтерактивні технології навчання / І. Поспєлкіна // Початкова освіта. – 2006. –
№ 44. – С. 3.
8.
Стребна О. В.
Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи / О. В.
Стребна, А. О. Соценко. – Х. : Основа, 2008. – 176 с.
9.
Цукерман Г. А. Що
оцінює об'єктивна оцінка? / Г. А. Цукерман // Психологічна наука і освіта, № 4.
– 1997. – С. 65–70.
10.
Формування позитивної
мотивації до вивчення англійської мови [Електронний ресурс].
Немає коментарів:
Дописати коментар